- брикнути
- I брикн`ути
-ну́, -не́ш, док.Однокр. до брикати 1).
II бр`икнути-ну, -неш, док., діал.Упасти, перекинутися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
брикнути — див. брикати … Словник синонімів української мови
брикнути — дієслово доконаного виду упасти діал. брикнути дієслово доконаного виду хвицнути … Орфографічний словник української мови
брикати — брикнути (про копитих тварин підкидати зад і задні ноги, а також б ючи однією / обома задніми ногами), брикатися, брикнутися, копати, копнути, хвицати(ся), хвицнути, хвицонути, вихати(ся), вихнути(ся), вередувати; вибрикувати (граючись, пустуючи … Словник синонімів української мови
брик — виг. 1) Уживається як присудок за знач. брикати 1) і брикатися 1). 2) Уживається як присудок за знач. брикнути … Український тлумачний словник